«Остання книга, остання справа, останнє бажання» — у київському ІКЦ презентовано книгу Антона Дубішина

20 січня 2022 року помер 31-річний волонтер Антон Дубішин, що попри важку хворобу, яка з дитинства знерухомила його тіло, допомагав військовим, людям з інвалідністю, дітям. Його називали українським Ніком Вуйчичем, «людиною без тіла». Вперше й востаннє він став на ноги в 9 місяців, бо невиліковне спадкове захворювання, синдром Вердніга-Гофмана, припинило розвиток його м’язів, ріст кісток, унеможливило рух. Він міг рухати лише одним пальцем лівої руки та головою, але все одно був прикладом для багатьох людей в Україні та за її межами. 

Крім волонтерської діяльності, що за нею більшість знають і пам'ятають Антона, він займався й літературою. Останній його доробок, автобіографічна книга «Особливе одкровення», вийшла друком 2020 року. Ця книга — сповідь Антона: він міркує про війну, волонтерство та свою боротьбу за життя. Це розповідь «особливого» українця, який, не вважаючи на важку недугу, що прикувала його до інвалідного візка, демонструє приклад нескорености обставинам, випромінює позитивне ставлення до життя, безмежну віру та вдячність Всевишньому. Антон Дубішин своїм життям довів світові, що людина здатна творити добро попри всі труднощі та перешкоди. 

Антон пропагував міжрелігійний, міжконфесійний мир та злагоду, був другом Ісламського культурного центру Києва, учасником багатьох акцій та проєктів, що ініціювали та втілювали в життя послідовники ісламу. 

Останнім бажанням Антона Дубішина було представити його книгу в перекладі арабською мовою. Він хотів презентувати її посольствам арабських країн, арабським родинам та у всіх мечетях в Україні. На жаль, йому не вистачило зовсім трохи часу, щоб реалізувати цей намір, але активісти Ісламського культурного центру Києва, його друзі та прихильники, організували презентацію книги, щоб ушанувати його пам’ять і надихнути всіх людей яскравим прикладом сили українського духу. 

11 лютого в ІКЦ відбулася презентація останньої роботи в житті Антона — його бажання здійснилося. На цю зустріч прийшла й Наталя Дубішина, мама Антона, що завжди була поруч і як мама, і як його соратниця в усіх добрих справах.

Зустріч, названа «Остання книга, остання справа, останнє бажання», розпочалася хвилиною мовчання на згадку про волонтера. 

Про особистість Антона Дубішина, приклад його величезної внутрішньої сили та значення його діяльности для суспільства говорив завідувач відділу ознайомлення з історією та культурою ісламу столичного ІКЦ Тарик Сархан. Він був другом Антона й також доклав зусиль, щоб переклад книги арабською та англійською мовами побачив світ. 

— Український дух — це дух сили. Дух, який може служити суспільству попри те, що в цьому суспільстві можуть бути дуже різні люди. Нема сумніву, що Антон Дубішин був символом цього духу. Кожен з нас, хто хоча б раз поспілкувався з цією людиною, добре знає, що поспілкувавшись з ним хоча б кілька хвилин, ти відчував, що ця людина є найближчою для тебе, бо він до кожної людини ставився так, наче він її дуже давно й добре знає… Антон — це приклад любові до всіх людей, — зазначив Тарік Сархан. 

Як підкреслив муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, присутні на презентації зібралися не тільки для ознайомлення з книгою Антона Дубішина, а й щоб віддати данину його пам’яті.

— Коли ми готували цей захід, ми розраховували, що пан Антон Дубішин буде присутній і сам розповість про свою книгу. Але Всевишній Аллаг має для кожної людини упризначення, і наш брат, на жаль, не дожив до цього дня. Та ми пообіцяли, що книга Антона буде доступна для всіх арабомовних читачів, і сьогодні виконуємо його волю, виконуємо свою обіцянку та презентуємо цю книгу. Віддаючи данину його пам’яті, хочу сказати: я захоплююся цією людиною! Він був волонтер, він був людиною незламного духу. Він мотивував українців і до захисту України, і до волонтерської діяльности, і до любови до своєї Батьківщини. Він був великим другом мусульманської громади України, І пан Тарік, і багато хто з вас був з ним знайомий… І тому я хочу попросити Всевишнього Аллага, щоб Він був до нього милосердний. Хочу, щоб сьогодні всі, хто був причетний до видання цієї книги, і передусім його мати, всі його друзі та однодумці висловили своє захоплення та свою повагу до цієї незламної, сильної людини, — сказав шейх Саід, попросивши у Всевишнього благословення для присутніх і для всієї України.

Під час презентації відбувся перегляд документального відеофільму про Антона Дубішина. У картині використано архівні записи, і глядачі знов мали змогу почути його слова: 

«Я вважаю, що головне — це взагалі не тіло, а твій внутрішній світ… Усі можливості — в наших руках, потрібно це цінувати. Я ціную те, що в мене є. Я прошу всіх вас, відкрийте своє серце й давайте разом змінимо нашу Україну, зробімо з неї Європу й переможемо в цій боротьбі!» 

Антон Дубішин… Неймовірно, але ця людина не просила допомоги в інших, а сама надавала її тим, хто потребує. Він міг згуртувати навколо себе соціально активних і небайдужих, підбадьорював і повертав віру й надію тим, хто перебував на грані відчаю через недуги, втрату здоров’я на фронті чи інші несприятливі обставини. Антон разом з іншими особливими хлопцями й дівчатами свого часу створив творчий колектив, що давав концерти у школах, а останніми роками — у шпиталях, де одужують після отриманих поранень учасники війни на Сході. Також він часто виступав на психологічних тренінгах та інших заходах, присвячених особистісному зростанню, а ще разом із друзями передавав гуманітарну допомогу мирним жителям Донбасу — гроші на це Антон і його мама Наталя виділяли з двох своїх пенсій. 

Прагнення багатьох людей спілкуватися з добродійником і волонтером Антоном Дубішиним зрозуміле: це завжди було ковтком оптимізму та великим досвідом, щепленням від упереджень, уроком мужности й незламності перед обставинами, а ще — віри та вдячности Всевишньому.

Відеозапис презентації книги Антона Дубішина «Останнє одкровення» в перекладі арабською та англійською мовами в Ісламському культурному центрі Києва доступний за посиланням.