9 лютого волонтерки ЖО «Мар’ям» навідали хоспіс для пенсіонерів і тяжкохворих у селі Скибин (Броварський район Київської області). Із собою мусульманки привезли трохи посуду, машинку для стрижки, засоби особистої гігієни та побутову хімію, а ще фрукти, консерви, макаронні вироби, олію. Окремим пакунком привезли ліки.
Наступну поїздку планують навесні — відвезти постільну білизну, бо в хоспісі її бракує, до того ж п’ятеро підопічних — лежачі. Охочі можуть долучитися до акції, наприклад, пошивши постільну білизну з тканини, що її надасть ЖО «Мар’ям»; подробиці — в адміністратора за телефоном +38 (093) 518-09-43.
Нині хоспіс працює коштом небайдужих людей, будівлю та приміщення орендують і шукають інвестора, що допоміг б з викупом. Нагальні витрати — харчування та комірне.
За словами керівника хоспісу Олега Горбачова, його підопічні — літні й тяжкохворі люди з зони АТО. Де-юре вони мають родичів на підконтрольних Україні територіях. Де-факто ці «родичі» з’являються хіба що на похорон — як правило, у цей скорботний день співробітники хоспісу бачать їх уперше й востаннє. Приймають сюди всіх, але лишаються ті, хто справді у скруті: любителів жити задурно скромні умови відваджують за тиждень-два. Є навіть спеціальні ліжка для «стажерів» — людей, що хочуть відкрити власний хоспіс, щоб вони мали змогу пожити в закладі й побачити всю «внутрішню кухню».
Персонал і мешканці хоспісу намагаються облаштувати його якомога затишніше: уже є подарований акваріум, що планують за першої можливості заселити рибками; у закладі чисто, охайно. Облаштовують не тільки приміщення, а й власне життя: тут побралися вже дві пари! Одна з цих пар має дуже зворушливу історію: спершу її тимчасово паралізувало, і він віддано доглядав за дамою серця, а потім він осліп, і вже кохана доглядала його. Тепер чоловікові зробили операцію на очі, і подружжя вже залежить одне від одного суто через силу почуттів, а не через безпорадність — чудовий символ того, що життя попри негаразди триває!