Гендерна рівність та Іслам: точка рівноваги

16 вересня в Ісламському культурному центрі Одеси відбулася дискусія про ставлення Ісламу до гендерної рівності. Обговорення очолили Тарик Сархан із Києва та психолог Танзіля Іса з Запоріжжя. Лектори наголосили, що існує не лише проблема сприйняття Ісламу немусульманами, стереотипів про мусульманок, а й проблема надмірної ревності деяких мусульман, що бажають якнайбільше обмежень для жінок.

Попри те, що Іслам — перша в історії релігія, що окреслила права жінок і навіть заявила, що деякі жінки за святістю вищі за чоловіків, мусульманам докоряють за нібито ненависть до жінок на доктринальному рівні.

Насправді проблема не в самому вченні Ісламу, а в довільному тлумаченні його положень у певних мусульманських спільнотах. На жаль, деякі мусульмани вважають: що суворіші є правила для жінок, то ближчі вони будуть до Бога — але це не так!

Наприклад, дехто намагається розширяти поняття аврат (частина тіла, що має бути прихована від інших) аж до абсурдного: «Усе тіло жінки — аврат, і навіть її голос — аврат, жарти — аврат, хода — аврат, будь-що — аврат». Наче це збільшить їхню богобоязливість. Або запроваджують безпідставну заборону для жінок перебувати там, де є чоловіки. Або наполягають, що жінці не можна виходити з дому без супроводу чоловіка — не вважаючи на те, що час та суспільство, коли цей припис був актуальний, геть змінилися. Це все негативно впливає на дотримання прав жінок, гарантованих самим Всевишнім, на можливості жінок розвиватися як особистість, здобути освіту, реалізувати свій потенціал, покликання.

Водночас є протилежне явище: деякі сучасні борці за права жінок заявляють, що, жінки й чоловіки, мовляв, абсолютно однакові, що соціальних відмінностей між ними нема й бути не може — це друга крайність і вона суперечить людській природі, що в ній закладені психофізіологічні відмінності між людьми різної статі.

Шейх Тарик люб’язно зафільмував свій виступ, і його відеозапис можна переглянути за посиланням.