18 травня 1944 року злочинний радянський режим вигнав із власних домівок цілий народ, заславши його до далекої Центральної Азії та Сибіру. Щоразу в роковини цієї трагедії ми, команда ВАГО «Альраід», були поруч зі співвітчизниками, братами й сестрами за вірою — киримли — не лише з колегами й волонтерами, а з усіма, з кожним. Ісламські центри асоціації «Альраід» завжди беруть активну участь у проведенні та організації жалобних заходів цього дня в містах України.
У Києві цього разу було три події. Вечором-реквіємом у Національній опері України президент, прем’єр, урядовці, громадські, релігійні діячі та іноземні дипломати вшанували пам’ять як жертв депортації, так і свавілля теперішньої окупаційної влади в Криму щодо корінного населення.
Зібрання на Майдані Незалежності відкрив імам Ісламського центру Києва Сейран Арифов — читанням аятів Корану й молитвою за жертвами депортації та всіма, хто сьогодні страждає в окупації.
У Національному музеї літератури України (вул. Богдана Хмельницького, 11) відбулася пам’ятна акція «Коли ми повернемось, а ми обов’язково повернемось!», у рамках якої відкрито організовану ІКЦ Києва виставку картин молодих кримських митців: Сергія Корабельникова, Мустафи Муртазаєва, Рената Беркуци, Халіла Дервіша, Едема Сеітасанова, Каріма Нажета, Аделіни Баєвої, Феріде Булатової. До експозиції під назвою «Кримські почуття» ввійшло понад півсотні робіт художників, що працюють у різній техніці — графіка й живопис. Виставка триватиме до кінця травня.
Розуміючи, як важко було репатріантам облаштовуватися в Криму — у їхніх колишніх будинках давно живуть чужі люди, а в місцевому бюджеті немає коштів не лише на компенсації, а й на інфраструктуру — ВАГО «Альраід» свого часу ініціювала чимало проектів із метою допомогти кримцям: дарували корів і допомагали споруджувати теплиці для незаможних родин, купували швейні машинки, щоб жінки мали можливість якось заробити, свердлили свердловини, щоб забезпечити людей чистою питною водою; будували мечеті, побудували й цілком реконструювали зо два десятки загальноосвітніх шкіл із кримськотатарською мовою викладання; виплачували щоквартальну грошову допомогу дітям-сиротам...
Тепер ВАГО «Альраід», на жаль, не може здійснювати жодних проектів на Кримському півострові, але ми віримо, що його буде деокуповано й повернуто під українську юрисдикцію. Ми готові брати активну участь у відновленні Криму й надалі допомагати кримцям облаштувати на землі предків гідне життя.