Додати новий коментар

Спеціалісти Відділу цивільно-військового співробітництва (ARMY CIMIC) Командування сухопутних військ ЗСУ провели тренінг в Ісламському культурному центрі Києва з надання першої долікарської допомоги. Як розповіла Олена Мироненко, голова ГО «Мар’ям», це вже не перший тренінг. Співпрацю з цією структурою громадські організації Всеукраїнської асоціації «Альраід» налагодили давно: 

— Попри сезон відпусток, нестачі охочих пройти тренінг не відчувалося. Адже такі тренінги дають потрібні знання й навички, до того ж інструктори ARMY CIMIC справді фахові й досвідчені. Вони не обмежуються лекціями, розповідають докладно та зрозуміло, дають додаткові пояснення, відповідають на питання, не втомлюються раз у раз показувати на тренажерах способи надання допомоги: від найпростіших — як накласти джгут чи забинтувати кінцівку, ділянку тіла — до складніших. Наприклад, як робити серцево-легеневу реанімацію, штучне дихання. При цьому контролюють засвоєння «курсантами“ інформації та правильність маніпуляцій, виправляють помилки, підказують.

Цього разу інструктори розповіли про ознаки станів, що можуть раптом виникнути в людини, таких як інфаркти, інсульти (ішемічні та геморагічні), теплові та сонячні удари, судомні напади, зокрема епілептичні, та про те, як треба діяти в цих випадках. Показали, як допомогти людині з алергічною реакцію — від кропив’янки до набряку Квінке, пояснили, як і чим обробляти вражену ділянку при термічних, хімічних опіках та чого не можна робити в жодному разі. Обговорювали різні травми: побутові, на виробництві та в ДТП, травмування на воді, що з огляду на літній сезон є надактуально — від першої допомоги при ушкодженнях до реанімації потонулого. 

— На семінарі ми дізналися, чим можуть бути викликані судомні напади — і це не лише епілепсія; що вони можуть супроводжуватися повною чи частковою втратою свідомости, і що поки їде швидка, треба допомогти так, щоб через незнання не погіршити стан хворого. Так, не можна стримувати судомні рухи постраждалого — треба вкласти його на рівну поверхню, підкласти під голову м’які речі… — ділиться пані Олена. — І це лише дещиця від набутих знань! Нам розповіли, які є ознаки інсульту: раптова асиметрія або оніміння обличчя; раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення мовлення та розуміння простих команд/запитань; погіршення зору в одному або в обох очах, порушення ходи, запаморочення, втрата рівноваги або координації, головний біль без наявної причини, втрата свідомости. Ми також дізналися, чому при підозрі на інсульт не можна давати ні пити, ні їсти хворому, доки не приїде швидка, адже інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, що спричинює ушкодження тканин мозку й розлади його функцій, у тому числі акту ковтання, тож спроба нагодувати чи напоїти хворого може спричинити потрапляння їжі або рідини в ніс, гортань, трахею… Навчилися багато чого: що робити з постраждалим у шоковому стані, як перевіряти пульс та рефлекси, як контролювати стресову ситуацію, як проводити серцево-легеневу реанімацію, штучне дихання, як і на скільки накладати джгут при кровотечах, як робити шину та перев'язку при переломах, чим обробляти рани та опіки.

Голова ГО «Мар’ям» зазначає, що обсяг матеріалу, який учасники засвоїли теоретично та практично, досить великий і розповідати про це можна довго. Але найкраще — взяти участь у такому семінарі.