Конгрес мусульман України

«Тримайтеся разом біля Аллага і не розділяйтеся!» (Коран, 3:103)

Додати новий коментар

22.07.2019 / 37

30 активісток із Києва, Львова, Вінниці, Дніпра, Запоріжжя, Харкова та Сум узяли участь у просвітницько-рекреаційному таборі асоціації 8–13 липня у Славському. Захід організувала Ліга мусульманок України за підтримки ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід». Це була не просто нагода змінити обставини й відпочити від повсякденних клопотів, а й можливість здобути нові знання, що стануть у пригоді як у земному житті, так і в Вічності. Була й новинка, запозичена з дитячих таборів: цікаві повчальні історії при вечірній ватрі.

Розпорядок дня був продуманий, щоб подбати як про фізичне, так і про духовне здоров’я учасниць: врахували час, потрібний на молитви та індивідуальне поклоніння, час на ранкову пробіжку, збалансоване харчування. Отримавши зранку фізичний і духовний заряд, розпочинали навчання.

На найпершому ж уроці Корану перед учасницями поставили чітку та осяжну мету: вивчити напам’ять 56 суру «Подія» та продемонструвати результат на міні-конкурсі. Звичайно, найкращих читців нагороджено призами.

На тренінгах говорили про емоційне вигоряння, налагодження відносин із різними типами особистости, етику відносин учителя з учнем і між людьми загалом, сестринство в Ісламі, виявлення моральности в повсякденних учинках. Згадували відповідні приклади з життя пророка Мухаммада (мир йому і благословення). А ще учасниці навчилися правильно виконувати останню послугу, що її може зробити одна мусульманка іншій: відрядити її в останню путь, омивши тіло та загорнувши його в саван.

Звісно, програма передбачала спортивні ігри на свіжому повітрі, а також екскурсії — на водоспад Шипіт, до озера Синевир і бугельним витягом на гору Ґемба.

Одна з учасниць, Руслана Марцінишина, розповіла, що особисто її найбільше вразила подорож горами на джипах:

— Ми поїхали не навкруги, дорогою, як то їздять автобуси, а навпростець — там, де нема жодного натяку на дорогу чи бодай скільки-небудь рівного проїзду. Їхати по всіх цих рівчаках, камінню було страшнувато, тому намагалася під колеса не дивитися. Але ж яка то Божа краса нас оточувала! Такого з автобуса не побачиш!

Відповідаючи на питання, що найбільше сподобалося в цьогорічному таборі, пані Руслана відповіла:

— Можливість побути в тісному колі однодумців, які не просто поділяють мої цінності, але й так само сильно прагнуть розвиватися та вчитися чогось нового.

    

Слідкуйте за нашими заходами, новинами, обговорюйте в соціальних мережах

Партнерські та дружні ресурси