Додати новий коментар
Нарешті все склалося, і вихованці Зеленогайської загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, що, лишилися без опіки батьків, з вадами розумового розвитку, а також для дітей з малозабезпечених сімей, що перебувають на реабілітації, змогли відвідати Харківський ІКЦ. Про цей візит адміністрація дитячого закладу домовилася з адміністрацією ІКЦ, волонтерки якого регулярно навідують дітей з 2016 року, ще на початку літа, але розклад заходів інтернату дозволив здійснити задум лише нещодавно.
Підлітки чекали на цей день із нетерпінням, адже їм цікаво більше дізнатися про мусульман і побачити справжню мечеть. За словами волонтерки Світлани Путиліної, під час візитів до інтернату діти просто засипали гостей питаннями по Іслам і мусульман. Із запитань було видно, що діти мали вельми приблизне уявлення про це віровчення та його послідовників, здебільшого — стереотипи зі ЗМІ, кіно та серіалів, немусульманського сектору інтернету.
«Коли ми вперше приїхати до Інтернату, дітям стало цікаво, хто ж ми такі? — згадує пані Світлана. — І вони почали потроху „вивчати“ нас».
Задля виправлення цієї ситуації та розширення їхнього світогляду та знань про співвітчизників інших релігійних переконань завідувачка дитячого закладу ініціювала візит до ІКЦ. Та й самій було цікаво дізнатися про українських мусульман із перших вуст. Щоправда, вдалося привезти лише дев’ятеро дітей: чимало вихованців мають проблеми з пересуванням і мовою.
В Ісламському центрі на них чекало тепле вітання — частування, подарунки, екскурсія, розважальна програма, та, звісно, можливість поспілкуватися з працівниками та відвідувачами центру, поставити запитання.
Діти з цікавістю роздивлялися довкола й жадібно слухали: стільки нового та цікавого! Вони приміряли традиційний одяг деяких мусульманських народів, ознайомилися з арабською каліграфією — кожен отримав аркушик зі своїм іменем, виведеним арабською в’яззю. Дівчатам на руки нанесли візерунки хною, хлопці й собі попросили написати хною на долонях їхні імена.
На завершення відвідин дітей та їхній супровід повели до халяльного ресторану узбецької кухні, а ще подарували кожному гостеві олійні парфуми. Зробили невеликий подарунок і самому інтернатові: сувенірну пляшку з малюнком та назвою ісламського центру, викладеними всередині кольоровим піском, та примірник перекладу Корану українською мовою для бібліотеки закладу.
Діти були надзвичайно задоволені, обличчя світилися радістю. Вони сміялися й жартували, а прощаючись, красно дякували за гостину.
