Додати новий коментар

У четвер, 5 липня, учасники VII Міжнародної молодіжної літньої школи ісламознавства підбили підсумки роботи заходу й вирушили на Дніпро — кататися на теплоході. Які ж результати п’ятиденної роботи?

Лекції та доповіді Школи відбулися в 3 секціях.

У рамках першої секції, «Іслам та мусульмани в українському суспільстві», виступили відомий український релігієзнавець Ігор Козловський, перекладач Корану українською мовою Михайло Якубович, голова ГСВА «Альраід» Сейран Арифов та відомий польський дослідник Маріуш Маршевський. Учасникам презентували перший український навчальний посібник з ісламознавства авторства муфтія ДУМУ «Умма» Саіда Ісмагілова та Михайла Якубовича, що перед тим був представлений на «Книжковому Арсеналі». Приділили увагу й книзі «Перший Курултай: від перших установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)» Андрія Іванця, яку учасники з західних областей України хотіли би презентувати у себе вдома, а закордонні гості висловили сподівання, що її перекладуть іншими мовами, зокрема польською.

Доповіді стосувалися як сучасних викликів і перспектив українського Ісламу, так і проблем сприйняття слов’янами Ісламу, а мусульманами — слов’ян не лише в сучасній культурі, а й в історичному контексті. Говорили про «Пошуки мусульманами власної ідентичності в соціокультурному просторі України» (Дмитро Базік), «Механізми ісламського законодавства як шлях до вирішення соціальних проблем в Україні» (Адам Ісмаїл), «Іслам у контексті галицької культури» (Маріанна Максимова), «Розвиток українського сходознавства та ісламознавства у 20-х роках XX ст.» (Соломія Вівчар), «Арабських мандрівників IX–XII ст. та описи релігійних вірувань східних слов’ян та русів» (Ірина Мартиняк), «Степову Україну очима сучасних українських літераторів на прикладі роману Віктора Михайлова „Останній бій Урус-Шайтана“» (Вікторія Назарук), а також про «Ісламські етичні принципи в масовій комунікації в контексті викликів, що стоять перед ісламськими ЗМІ» (Тетяна Ястремська) та російський орієнталізм (Ельвіра Кулієва).

У рамках другої секції, «Іслам у світових суспільно-політичних процесах», з лекціями виступили кандидат філософських наук Олег Ярош з Інституту філософії НАНУ та турецький дослідник Хакан Турсун зі стамбульского університету Ібн Хальдуна. А ще учасники побували з екскурсією в Національному музеї Історії України та відвідали лекцію Олексія Савченка «Татари Правобережної та Західної України: маловідомі сторінки українсько-татарських взаємин у XIV–XIX ст».

Поговорили про «Політичний Іслам у сучасній Туреччині: від Мендереса до Ердогана» (Григорій Мавров), «Політичний аспект співпраці Турецької Республіки та країн ЄС через діяльність мусульманських організацій» (Наталія Малиновська), «Роль Ісламу в розвитку ідеології паназіатизму в Японії 2 пол. ХІХ — поч. XX ст.» (Олександра Бібік), «Історію прийняття програмних документів мусульман Франції» (Богдана Сипко), «Соціальну роль жінки у сучасному мусульманському суспільстві» (Наталія Пророченко), «Іслам у Болгарії» (Олександра Олійник) та «Мусульманську громаду в румунському суспільстві» (Яна Буга).

Третя, секція була присвячена глобальній темі — «Іслам та вирішення фундаментальних проблем людства», вона відбулася в останній, п’ятий, день. Теми доповідей цієї частини: «Відповідальність людини перед сотвореним світом: перспектива Корану» (Роман Назаренко), «Ісламофобія як хвороба людства» (Валерія Пітиляк), «Ріст ісламофобії в Китаї» (Ілона Гето), «Ісламофобія в гуманітарних науках та внесок арабо-мусульманської цивілізації у світову науку та культуру» (Дарина Степанюк), «Поняття часу в Ісламі» (Ольга Гольд), «Походження й значення посту в житті мусульман» (Світлана Руденко), «Проблема соціального насильства в арабській філософії» (Вадим Слюсар), «Маніпулювання сунітсько-шиїтським протистоянням як особливість розвитку Близького Сходу» (Віктор Каравацький), «Насіреддін Тусі — вчений-універсал мусульманського Сходу» (Ольга Максименко).