Додати новий коментар

18 травня – день пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу зі своєї батьківщини – Криму.  У цей день у 1944 році тиранічний сталінський режим безжально відірвав від своїх домівок, могил пращурів, мечетей і рідної землі всіх кримських татар.

Неможливо уявити той страшний біль і гіркоту страждань, поневірянь, які довелося пережити цьому героїчному народові під час такого геноциду. Близько двохсот тисяч осіб позбавили батьківщини, половина з яких загинула під час перевезення до Сибіру і Середньої Азії, а також у перші роки геноциду. Та незважаючи на важкі випробування, кримськотатарський народ зберіг найголовніше – віру у Всевишнього Аллага, а тому переміг депортацію і повернувся на Батьківщину. Пам’ять про цей жахливий злочин, а також про загиблих під час депортації – нетлінна.

Кримські татари, яким довелося подолали важкий шлях додому у ті далекі часи, знову опинилися у надзвичайно складній ситуації, внаслідок якої вони зазнають утисків, потерпають від різних форм гноблення і переслідування рідної мови і культури в окупованому Криму. Влада чинить тиск на засоби масової інформації, незаконно припиняючи їх діяльність; депортує з півострова національних лідерів-патріотів, переслідує активістів... Таким чином, впроваджується заборона на пам’ять народу. Але всі ці репресії – марні і нікчемні, адже народ, який пережив депортацію і повернувся додому, – непереможний. А для злочинців достатньо Божої сили і справедливості Всевишнього і Всемогутнього Аллага.

Мусульмани України разом зі своїми кримськими братами сумують за померлими і моляться за братній мусульманський народ Криму.