Add new comment

Отже, група юних скаутів (13–16 років), що таки наважилися випробувати себе й навчитися витривалості, самостійності та життя в «нетепличних» умовах, уже третій день у карпатських лісах.

У наплічниках — тільки найпотрібніше: каремат, сідак, небиткі миска й кухлик, пляшка для води, столові прилади, складаний ніж, змінний одяг, светр, шкарпетки й білизну, змінне легке взуття, предмети гігієни й дощовик. А також запас провізії на одну людину на всі 6 днів: усе треба нести самому.

У коротких дзвінках батькам — неприхований захват: вони самі отаборилися, поставивши намети, розподілили чергування та обов’язки, підкорили Говерлу... До речі, уже підвищилася відповідальність не тільки за себе, а й за кожного в групі, з’явилося розуміння команди. Наприклад, коли один зі скаутів не зміг продовжити сходження на Говерлу, бо зле почувався, з ним у тимчасовому таборі вирішили лишитися ще два підлітки — самі, з власної волі, щоб підтримати його.

Батьки кажуть, що голоси в слухавках змучені (сил вимагає не тільки похід, а й те, що треба щодня дбати про себе самим), але задоволені, а вони, слухаючи розповіді про веселі пригоди, вже думають, як це все випрати.

Тим часом похід триває, і попереду — кілька нескорених карпатських вершин. Нагадаємо, що групу супроводжує досвідчений інструктор, кілька провідників, а також кваліфікований лікар.