Add new comment

Соціальні експерименти в кількох країнах Заходу показали, що багато обивателів ладні повірити в будь-яку дикість, якщо сказати їм, що так написано в Корані. Одначе ті, хто таки береться особисто перевірити, про що йдеться в цьому Писанні, і читають не окремі аяти поза контекстом, а книгу цілком, з примітками про причини зіслання того чи того припису, принаймні позбуваються упереджень та ісламофобії. А для деякого це стає початком їхньої дороги до Ісламу.

Можливість ознайомитися з Кораном чи поглибити знання цієї Священної Книги надали охочим 9 квітня учасниці Жіночої громадської організації «Мар’ям», зібравши близько вісімдесяти гостей — мусульманок і немусульманок — в Ісламському культурному центрі Києва на конференції «Коран — скарбниця божественних таємниць».

За мусульманською традицією, будь-який важливий захід починається з декламації Корану. Цього разу читання довірили юній Анфаль аль-Хамад, учениці 4А класу гімназії «Наше Майбутнє», що працює при ІКЦ.

Лектори (Лейла Могеррамова, Сабрін Ашур, Віра Фриндак, Арзи Арифова, Ольга Фриндак) різнобічно й наочно продемонстрували, що Коран — це аж ніяк не «збірка міфів і легенд», і водночас не просто «оповідання про минулі часи». Що Коран — невичерпне джерело знань не тільки про божественне й про навколишній світ, а й про саму природу людини; про те, що межі особистісного зростання можна розсовувати, самовдосконалюючись невпинно. І тільки найсильніші не втратять через це віру в Бога й не зневіряться в близьких людях.

«Уявіть себе в становищі Хаджар (бібл. Агар), дружини Ібрагіма (Авраама), — запропонувала слухачкам Лейла Могеррамова. — Чоловік приводить тебе в пустелю, в місцевість, розташовану далеко від торгових маршрутів, і залишає з немовлям-сином напризволяще, з одним лише мішечком фініків та бурдюком води. Правда, що більшість жінок у такій ситуації засумнівалися б у Богові й чоловіка багато разів прокляли? Але вона не втратила віри у Всевишнього (і Він дуже несподівано розв’язав її ситуацію), ні поваги й довіри до свого чоловіка».

Чимало уваги приділили чудесам Корану: лінгвістичний феномен цієї Книги (народ пророка Мухаммада мав безліч поетів, але жоден із цих майстрів красного письменства так і не зміг «скласти вірш (суру), хоч трохи подібну до зісланих»), опису будови світу (стадії розвитку ембріона в материнській утробі, невпинне розширення Всесвіту, незмішування прісної та солоної води двох морів без видимої перешкоди між ними; море, що палає) ...

Розповідаючи про переваги читання Корану та нагороду за це, не забували наголосити, що треба не тільки читати, а й жити відповідно до прочитаного, прагнути цілий час удосконалювати свою моральність і свою поведінку. І щоб сказане не було сухою теорією, показали три відеоролики про жінок, котрі навчалися читати Коран. Одна з них зацікавилася Писанням після відрядження до Єгипту (тоді вона ще не була мусульманкою) і навіть розробила для себе методичку з читання арабського тексту (після перекладу хотілося почитати й оригінал). Друга прийняла Іслам і, живучи в сільській місцевості, фактично не маючи доступу до ісламських центрів і мечетей, вивчила правила таджвіду за відеоуроками в інтернеті та скайп-конференціями. Третя — християнка й читає Коран не менше красиво, ніж подруги-мусульманки.

І, звичайно, не обійшлося без приємних сюрпризів: усім гостям на вході роздали номерки, щоб методом жеребкування визначити, кому дістануться вісім подарункових видань Корану. А наприкінці заходу на всіх чекав розкішний солодкий стіл від халяльного ресторану FamilyHouse.