Add new comment

Імам мечеті запорізького ІКЦ Мухаммад Мамутов подбав про те, щоб його парафіяни підготувалися до Рамадану заздалегідь. Оскільки більшість питань, пов'язаних з постом, виникають у жінок, він організував і провів семінар для них за кілька днів до початку Священного місяця — 13 червня.

Перш, ніж перейти до обговорення питань щодо дотримання посту, імам нагадав, що кожен мусульманин є провідником ісламу серед представників інших віросповідань. Тому саме ми формуємо ставлення до нашої релігії і нашим братам і сестрам по вірі в українському суспільстві. Пан Мамутов зазначив, що Всевишній поклав на мусульман відповідальність за донесення Його послання до людей, але не уповноважив вірянина бути суддею для інших. Тому богобоязливому мусульманинові не личить «виносити вироки» щодо чиєїсь віри чи невіри, внутрішніх мотивів і майбутнього.

Його колега, імам соборної мечеті Луганська, розповів про ширку (захоронення співтоваришів, «створення собі кумирів») і його види, а також роз'яснив фікх дотримання посту у період Рамадану. Лектор максимально пристосовувався до аудиторії. і доповнював свою розповідь відповідями на численні запитання слухачів про те, що вважається порушенням посту і хто звільняється від його дотримання; як компенсувати дні посту, пропущені з поважної причини, у яких випадках потрібно дотримуватися посту-спокути тощо.

Гість із Києва Тарік Сархан розповів про виховання дітей у немусульманському суспільстві, зауваживши, що ізоляція дитини від навколишнього світу з його спокусами є не менш неправильним рішенням ніж самоусунення від її виховання і розвитку. Адже подорослішавши, дитина не встоїть перед спокусами через відсутність досвіду самообмеження. Пан Сархан рекомендував дотримуватися сунни пророка Мухамеда, мир йому і благословення, який спонукав своїх послідовників бути активною частиною суспільств, у яких вони жили, і при цьому особистим прикладом і доброю порадою виробляти у дитини правильне ставлення до тих чи інших явищ соціуму. Саме такий метод виховання дозволить малюкові з ранніх років навчитися не відокремлюватися від людей, але й не розчинятися в суспільстві, зберігаючи свої моральні орієнтири.