Add new comment

«Коли б не нещастя, не було б і щастя»... Це прислів'я відображає нинішній стан сумських мусульман. Протягом тривалого часу у місцевої громади не було імама з богословською освітою, тому можливість оволодіння ґрунтовними релігійними знаннями була обмеженою і ситуативною, адже виникала лише під час візитів шейхів з інших міст. Тепер у них з'явився свій духовний наставник — Рустам Хуснутдінов, імам мечеті ІКЦ Донецька, який вимушено покинув окуповане рідне місто. Вигнанця радо й гостинно прийняли в Сумах, у громадській організації «Дружба».

Новий імам уже розпочав просвітницьку діяльність, проведення уроків. Крім того, з метою формування базової системи знань вірян 29 березня під егідою ДУМУ «Умма» він організував для своєї нової пастви просвітницький семінар, на який запросив колегу з Дніпропетровська шейха Едгара Девлікамова. Захід відвідали більше ніж 30 гостей, серед яких буули, здебільшого, нові мусульмани.

Під час запропонованих увазі слухачів лекцій висвітлено теми єдності в ісламі, а також питання щодо розуміння пріоритетів.

Розбіжність у поглядах людей на питання, які однозначно не визначені, існувала завжди. Свідченням цього є вчення богословсько-правових шкіл шаріату (тих, що існують нині, а також тих, які зникли разом з останнім своїм прихильником). Попри все, засновники цих правових шкіл — освічені й обізнані з різних питань, здатні обґрунтувати свою позицію люди  — з величезною повагою ставилися один до одного, а також до інтелектуальної спадщини представників різних вчень, вважаючи плюралізм думок у суперечливих питаннях необхідним чинником розумової й емоційної зрілості громад.

Уміння визначати пріоритети необхідне кожному мусульманинові для прийняття правильного рішення у певній життєвій ситуації. У разі виникнення непередбачуваних обставин і проблем, вирішення яких потребує окремого богословського висновку (фетви) доцільно консультуватися насамперед з людьми, які здобули богословську освіту. Не менш важливим є ґрунтовність знань вчених-теологів про реалії того суспільства, у якому живе автор запитання. Адже звернення за порадою до богословів з далеких країн зі сформованим іншим суспільно-політичним ладом спричиняє ризики, пов’язані з нерозумінням теологом специфіки ситуації й унеможливлює втілення його рекомендацій.