Вы здесь
Добавить комментарий
Похід в Ісламський суспільний культурний центр переносить вас наче в іншу реальність. Важко повірити, що десятки людей, що справляють намаз серед білого дня знаходяться в центрі столиці країни, яка назовні виглядає дуже монокультурною та монорелігійною.
Ці люди святкують Рамадан, священний місяць для мусульман, в який Бог послав пророкові Мухаммеду своє одкровення — Коран.
В самому Києві близько шістдесяти тисяч мусульман. Це й іноземні студенти, співробітники посольств, вихідці з середньої Азії, Кавказу, Закавказзя, татари і мусульмани-слов’яни.
Саід Ісмагілов, муфтій та експерт з шаріатських питань, виходить на зустріч в куфії, ісламському головному уборі та непримітному одязі.
Під час Рамадану мусульмани намагаються досягнути певної духовної рівноваги, бути щедрими та терплячими. Вони не можуть вживати їжі на напоїв удень, а замість суєтних діянь читають Коран. За час Рамадану мають прочитати священну книгу повністю.
Вже вечір, але сонце ще не сіло, отже Ісмагілов сьогодні ще нічого не їв і не пив, і мусив молитися ревно, бо мусульмани вірять, що діяння та молитви у священний місяць зараховуються їм семикратно. Так само, як і гріхи.
Кореспондент Kyiv Post, через власне невігластво, змусила його згрішити, потиснувши йому руку в той час, коли торкатися жінки вважається особливим гріхом. Але політкоректність Ісмагілова взяла гору.
Він розповів, що мусульманам тяжко в Україні в Рамадан, оскільки специфіку їхнього святкування, посту та стилю життя в цей час просто не розуміють. “У нас в країні навіть не передбачено, що хтось піде назустріч мусульманам – їх в Україна мало, від мільйона до двох мільйонів ”,- говорить він.
Ісмагілов розповідає, що в мусульманських країнах віруючим намагаються давати відпустки, роблять скорочені робочі дні, змінюють графік роботи: “Там роботодавець, який сам дотримуючись посту, розуміє, наскільки це важко його працівникам і намагається іти їм назустріч”.
“В нас дотримання посту я вважаю справжнім релігійним та духовним подвигом”,- говорить він.
Абдула, студент із Лівії, який не називає прізвище через те, що боїться, що його виженуть з університету, святкує Рамадан в Україні четвертий раз поспіль. Найважчим для нього був 2009 рік: “Рамадан був з кінця серпня і десь до середини вересня. Я в університет спочатку ходив, а потім перестав – важко. Їсти не можна, пити не можна, курити не можна”, - розповідає він.
Взагалі Коран курити не забороняє напряму, але застерігає від вживання речовин, що дурманять розум чи можуть принести шкоду собі чи іншим. “Але я тільки приїхав, за домом скучав, і всі одногрупники в перерві між парами курити ходять. І я закурив,” – розповідає хлопець. Після Рамадану того року на Абдула в університеті чекав сюрприз – перелік “хвостів”, які встигли накопичитись за три тижні. “Якщо ти іноземець усі думають, що у тебе є багато грошей. Я кажу – я відпрацюю це заняття. А методист в деканаті прикидається, що не розуміє мою російську. Вони просто гроші хочуть.”
Більшу частину дня в Рамадан Абдул спить. За кілька годин до заходу сонця прокидається, молиться і починає готувати вечерю. “Раніше, як брат був у Києві, я йому дзвонив, питав – ти вже сідаєш їсти? Але він два роки тому додому повернувся. Треба ще Коран читати, кожен день. Але я не читаю – відвик”, – сміється.
Хоча ритуал в Рамадан не змінюється, дати цього свята вар'юються, кожного року зсуваючись на десять днів ближче до початку року. І додаткові труднощі виникають, коли піст припадає на середину літа – дні довгі й спекотні, а ночі короткі.
В мусульманських країнах, які географічно розташовані південніше від України, великих коливань довжини дня і ночі в різні пори року немає. Ісмагілов з Ісламського культурного центру, родина якого в його дитинстві жила на Донбасі, згадує, як його бабця розповідала про мусульманський піст у радянську добу.
“В часи Радянського союзу мусульмани таємно дотримувались посту. І коли вона була молодою Рамадан теж припав на середину літа. І старі люди збирались, робили вигляд, що вони просто поговорити зійшлись, і тихенько закінчували день посту тим, що випивали по два-три самовари чаю”, - згадує він.
“І я питав її, що, дійсно так багато води випивали? А день довгий, дуже жарко, і всі ж працювали. В Радянському союзі не могли не працювати: нероби й лобуряки практично відсутні були. І люди все одно терпіли: не їли, не пили, важка робота, спека. І, збираючись вечорами, не могли їсти, поки не нап’ються води вдосталь. Мені тоді це все видавалось цікавим: це практично неможливо, на межі людських можливостей. Здавалось, що бабуся розповідає щось із сфери фантастики”, - розповідає він повільно, згадуючи деталі з далекого дитинства.
“Коли я сам починав дотримуватись посту - це був січень, лютий, коли дні короткі, холодно, тобто було не важко. Зараз от я дожив до літа і згадую розповіді моєї бабусі”, - говорить він.
Рамадан завершується святом розговіння Ід аль Фітр (або Ураза Байрам чи Рамадан Байрам), коли на небі з’являється молодий місяць. Цього року завершення припадає на 29 серпня.