Перша допомога перед приїздом лікаря: не нашкодь!

Мало хто не чув прислів’я «одне лікуємо, друге калічимо». Багатьом довелося особисто пережити цей вибір, і це був сумний досвід. Утім, ситуація може бути набагато сумніша: людина втрачає здоров’я чи навіть життя не так через нещасний випадок, а внаслідок дій людей, що є поряд: з найліпшими намірами й щирим бажанням допомогти, але в полоні невігластва чи помиляючись ближній часом скоріше шкодить, ніж рятує. А часто й тільки шкодить.

Жіноча громадська організація «Мар’ям» і Комітет Червоного Хреста України надали відвідувачкам Ісламського культурного центру Києва можливість здобути потрібні знання й навички, щоб ті могли надати першу допомогу, убезпечивши потерпілого. У неділю, 15 січня, фахівець Комітету Олександр Романюк провів тут шестигодинний інтенсив — повний курс надання першої медичної допомоги.

Тренер не став «засипати» студенток сухою теорією про те, «як треба робити», а почав з того, що спростував популярні хибні уявлення, розповівши, як у жодному разі робити не можна. Це дозволило слухачкам легше впуститися в роботу, упорядкувати вже наявну інформацію та одразу відкинути помилкові стереотипи.

Окрім того, Олександр одразу звернув увагу присутніх на те, що потерпілому потрібна перша психологічна допомога (не менше за медичну). Найчастіше саме здатність заспокоїти людину й заручитися його підтримкою у маніпуляціях над нею стає основним чинником ефективності допомоги.

Інформаційний блок охопив широкий спектр випадків, коли людина може потребувати допомоги інших: від різноманітних травм, переломів, забоїв, опіків, кровотеч до епілептичних нападів, розпізнавання інфаркту, інсульту й серцевого нападу; від укусів змій та комах, потрапляння стороннього предмета в дихальні шляхи до реанімаційних заходів при утопленні, зупинці дихання й серця.

Усі отримані навички учасниці могли відпрацювати: деякі одна на одній, а специфічні (як ото реанімаційні) — на спеціальних медичних манекенах. Манекенів — знову ж таки, для наочності — було три: «немовля», «підліток» і «дорослий», щоб одразу враховувати специфіку надання допомоги представникам кожної з цих груп.

Учасниці, що успішно опанували програму, отримали сертифікат міжнародного зразка.