Пленарні засідання на Міжнародної конференції в Криму: «мова пропаганди неприйнятна для людей науки»

Девізом  конференції, яка відбулася в Криму 14-15 травня, став вислів «Спілкування — запорука досягнення взаєморозуміння». Захід проведено в дружній атмосфері, яка сприяла забезпеченню діалогу. Під час перерв учасники і гості активно спілкувалися, обмінювалися досвідом і думками щодо проблем, які порушували доповідачі у своїх виступах.

«Мова пропаганди, яку так часто використовують ЗМІ, кажучи про тероризм і його зв'язки з ісламом, є неприйнятною для людей науки»

Найбільш актуально і своєчасно прозвучала інформація представника Львівського національного університету ім. І. Франка Ділявера Саідахметова у доповіді «Ісламський» тероризм як міф сучасної геополітики». На його думку, «у сучасному істинному ісламі немає місця терору», а вбивство людини згідно з канонами мусульманської релігії — найтяжчий гріх і крок проти волі Всевишнього. Особливо він зауважує, що «мова пропаганди, яку часто використовують ЗМІ, кажучи про тероризм і його зв'язки з ісламом, є неприйнятною для людей науки».

Роль релігії в суспільному житті

Вчені західних країн все частіше приходять до висновку про необхідність відродження релігійних інститутів для підвищення моралі в суспільстві. Зокрема, професор Севастопольського національного технічного університету Юрій Бабінов у своїй доповіді «Християнсько-ісламський діалог: стримуючі фактори і сучасні досягнення» засвідчив існування тенденції щодо посилення ролі релігії в різних галузях суспільного життя.

Однак внаслідок глобалізаційних, міграційних процесів, а також взаємопроникнення і взаємозапозичення думок і культур на цей час не залишилося держав, у яких усі дотримуються єдиної релігії і навіть єдиної деномінації усередині однієї і тієї ж релігії. Ось чому особливої ​​важливості набуває такий інструмент комунікації як діалог.

Про джерела, особливості ісламської культури терпимості і «Арабську весну» як демократію ісламського зразка йшлося в доповідях магістра шаріатських наук Сейрана Аріфова і голови ВАГО «Альраїд» у Криму Алі Мохамада Таха.

Особливий інтерес у гостей конференції викликали виступи кримських учених: кандидата історичних наук, доцента ТНУ Андрія Никифорова («Чорноморська доктрина як веління регіонального геополітичного часу») і кандидата історичних наук Віктора Тура («Етноконфесійні відносини в Криму як об'єкт актуальних наукових досліджень»).

Зовнішньополітичні виклики в контексті глобальних тенденцій

У ході секційних засідань багато нового і цікавого присутні дізналися про геополітику і тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин, роль і місце України у світовому політичному процесі, «новий» Близький Схід і трансформації геополітичної системи. Цією інформацією обмінялися вчені з Євпаторійського факультету Харківського інституту економіки ринкових відносин менеджменту (к.полит.н. С. Фартушняк, Україна), ТНУ (Б. Грушецький, Д. Халілева, Е. Хайруддінова), Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (д.пед.н., професор М. Хайруддінов) та ін.

Доктор політичних наук, професор ТНУ Сергій Юрченко розповів про темпоральні характеристики зовнішньополітичних викликів України, які пов'язані з конфігурацією основних глобальних тенденцій.

Політологи Кубанського держуніверситету провели анкетне опитування щодо громадянської і релігійної ідентичності на півдні Росії і Північному Кавказі. Про його результати розповів професор з Краснодарського краю Андрій Баранов.

Крім цього, на конференції доктор політичних наук, професор ТНУ Олександр Ірхін і Андрій Губанов представили аналіз ролі Турецької Республіки в новій архітектурі світового порядку і військово-морському аспекті політики безпеки Туреччини в Чорному морі, а аспірант Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Зірак Абдулла Карім повідомив про тенденції культурних змін у сучасному курдському суспільстві Іраку.